На початку війни ми виїхали за кордон до Польщі. Не буду писати, що ми пережили за цей час. Після тяжкої дороги, розлуки з татом і рідними, мій хлопчик перестав говорити, став погано спати і прокидатись з істерикою вночі. Звернулись до лікаря, нам прописали сильнодіючі ліки але від них синочок став млявим, пропав апетит. Звернулась до Олени моя свекруха, після того як я їй розповіла, що з сином така біда. Олена провела якісь обряди над фотографією мого хлопчика і порадила які молитви читати. Зараз мій хлопчик почувається набагато краще. Дякую Вам щиро дорогенька Олено.
